м.Винники,вул.Галицька,20

т. (032) 2295431, vynnyky_vykonkom@ukr.net

11.07.2016

У Винниках виставлено мощі Блаженного Священномученика Василія Величковського

acbe0d042fbd0e255c8777a80f772e4fb42b2eb0

Мощі та ікона Блаженного Священномученика Василія Величковського представлені у храмі Різдва Івана Хрестителя м.Винники.

 

У Винниках відбулося виставлення мощей Блаженного Священномученика Василія Величковського (1903 – 1973).

 

Як повідомив о.Орест Чекан, віряни зможуть прикластися до мощей Блаженного ісповідника святої Христової віри до 24 липня.

 

У храмі також можна придбати книжечку про Блаженного, вервечки, книжку про ікону Матері Божої Неустанної Помочі, укладену Василієм Величковським.

 

Біографічна довідка

 

Василь Володимирович Величковський (1 червня 1903, Станіславів — 30 червня 1973, Вінніпег) — новомученик Української Греко-Католицької Церкви, релігійний діяч, єпископ.

 

Народився у сім’ї священика у роді Величковських, який походив зі Східної України, із села Величків. Рід Величковських визначається тим, що був священичим уже більш 300 років.

 

Василь Величковський відвідував початкову школу в селі Пробіжна, а опісля навчався у василіанському Інституті святого Йосафата.

 

У 1920 р. вступив до Львівської Духовної семінарії. У 1925 році склав перші монаші обіти як редемпторист у с. Голоско біля Львова, та був рукоположенний на священика.

 

З 1928 ієромонах Василь — учитель і місіонер на Волині. Переобладнав у 1930 з дозволу маршала

 

Пілсудського храм латинського обряду в Ковелі у греко-католицький. Покинув у 1935 на вимогу польських властей Волинь і повернувся в монастир у Станиславові.

 

У 1936 один із головних доповідачів на Об’єднавчому з’їзді УГКЦ у Львові. У 1938 випустив ювілейний альманах до 25-ліття діяльності редемптористів в Україні. В 1939 уперше викликаний в НКВД за організації масової процесії, але був відпущений.

 

У 1941 за дорученням митрополита Андрея Шептицького і на прохання громади відбув в Кам’янець-Подільський, але на наказ німецького коменданта покинув місто. З 1942 є ігуменом монастиря в Тернополі, де в 1945 його заарештовано та відправлено до Києва. Смертний вирок замінено 10 роками примусової праці під Воркутою.

 

Повернувся в 1955 до Львова і зайнявся організацією життя УГКЦ в підпіллі. У 1959 Папа Іоанн XXIII номінував його єпископом; архієрейські свячення прийняв 4 лютого 1963 р. від звільненого з ув’язнення митрополита Йосипа Сліпого. Став єпископом Луцьким і місцеблюстителем глави УГКЦ в Україні.
2 січня 1969 повторно ув’язнений на три роки, яке відбув у тюрмі в м. Комунарськ на Донбасі. Після закінчення терміну виселений за межі СРСР. Провів деякий час у Римі та на запрошення митрополита Максима (Германюка) переїхав в Канаду. Помер 30 червня 1973 у м. Вінніпег (Канада).

 

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

 

Христина Мамчур
Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Календар подій

Серпень

22.2018


AEC v1.0.4

- Засідання міської ради

- Засідання виконкому

- Інші події


Стратегія міста

Інвестору