м.Винники,вул.Галицька,20

т. (032) 2295431, vynnyky_vykonkom@ukr.net

04.11.2016

Профілактика водно-нітратної метгемоглобінемії

khimicheskiy-analiz-vody-m-2

Лікар з комунальної гігієни відділення організації досліджень Руслана Мотичак інформує винниківчан про необхідність дотримання норм якості води.

 

Вода – найцінніший природний ресурс. Вона вiдiграє виняткову роль у процесах обмiну речовин, що становлять основу життя. Водою населення забезпечується від централізованих та децентралізованих джерел (колодязі, каптажі, артезіанські колодязі). Якість води у колодязі визначається згідно Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом МОЗ України 12.05.2010року №400 та залежить від його місця розташування, стану прилеглої території, наявності поряд джерел забруднення, санітарно-технічного стану самого колодязя та здійснення заходів щодо належного його утримання.

 

Не відповідність проб води вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 за вмістом нітратів може свідчити про забруднення води органічними речовинами. Нітра́ти неоргані́чні частіше просто нітра́ти, — безбарвні кристалічні речовини, солі нітратної кислоти HNO3. Вони утворюються при взаємодії нітратної кислоти з відповідними металами, або їхніми оксидами чи гідроксидами. У воді нітрати добре розчиняються.

 

Природні солі мають кристалічну острівну будову. Виникають виключно при екзогенних процесах, часто внаслідок гниття органічних решток. Можливе також утворення азотистих сполук з азоту повітря під час громових розрядів. Застосовують як добрива, протрави при фарбуванні, компоненти вибухових речовин.

 

Нітрати амонію, лужних та лужноземельних металів називають селітрами.
При сильному нагріванні нітрати розкладаються, не плавлячись. Виняток становлять лише нітрат натрію і нітрат калію, які спочатку плавляться, а потім уже розкладаються. При цьому продукти розкладу нітратів залежать від активності металу, що входить до складу солі.

 

Нормативна документація, основна законодавча база:

 

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»;

 

ДСан ПіН 2.2.4-171-10«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

 

ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо споживання води і правила вибору».

 

Основна частина.

 

Перші випадки водно – нітратної метгемоглобінемії у немовлят описав у 1945 р. Comli. У дітей, що перебували на штучному вигодовуванні, виявили акроціаноз, задишку, тахікардію та інші ознаки гіпоксії.

 

Було встановлено, що харчову суміш розводили водою з високим вмістом нітратів. У 1949 – 1950 рр. випадки водно – нітратної метгемоглобінемії описав Uolton у США. За цей період зареєстровано 278 випадків хвороби, з них 39 – смертельних.

 

Згодом було доведено, що на водно – нітратну метгемоглобінемію хворіють зазвичай немовлята, яких вигодовують сумішами, приготованими на воді з високою концентрацією нітратів (понад 45 мг/л) та нітритів.

 

Нітрати не належать до метгемоглобінутворювачів, але, надходячи до травного каналу з водою, вони під впливом кишкової мікрофлори відновлюються в нітрити. Останні потрапляють у кров і блокують гемоглобін шляхом утворення метгемоглобіну (MtHb), що не здатний вступати в зворотну реакцію з киснем і переносити його. Отже, що більше гемоглобіну перетворилося на метгемоглобін, то менша киснева ємність крові. Метгемоглобін у 300, а за деякими даними, – в 500 разів стійкіший за ступенем дисоціації порівняно з оксигемоглобіном. Метгемоглобін, на відміну від оксигемоглобіну, сам не дисоціює. У разі його накопичення знижується насичення артеріальної крові киснем, розвивається кров’яний (гемічний) тип гіпоксії, виникає кисневе голодування. Якщо кількість метгемоглобіну перевищує 50% від загальної кількості гемоглобіну, організм може загинути від гіпоксії центральної нервової системи.

 

У всіх згаданих випадках, коли хворіли немовлята, дорослі залишалися здоровими. З’ясувалось, що в їхній крові метгемоглобін не накопичувався внаслідок руйнування метгемоглобіредуктазою еритроцитів, тобто відбувалося швидке відновлення гемоглобіну. У малюків, особливо першого року життя, спостерігається дефіцит метгемоглобінової редуктази, що призводить до накопичення метгемоглобіну. Саме тому, що менша дитина, то тяжче перебігає хвороба. Крім того, у дітей грудного віку, особливо тих, що страждають на диспепсію, відновлення нітратів у травному каналі відбувається активніше, чому сприяє зниження кислотності шлункового соку. До того ж фетальний гемоглобін новонароджених має більшу спорідненість до нітратів, ніж гемоглобін дорослої людини.

 

У немовлят за відсутності метгемоглобінредуктази відбувається накопичення метгемоглобіну в крові, і коли його кількість досягає 10%, з’являються клінічні ознаки метгемоглобінемії : акроціаноз, задишка, тахікардія.

 

За тяжких форм хвороби (вміст метгемоглобіну до 30%) розвиваються судоми, чейн-стоксове дихання і наступає смерть. Дуже тяжка форма метгемоглобінемії розвивається тоді, коли концентрація метгемоглобіну в крові досягає 30 – 40%.

 

У нормі в дітей старшого віку і дорослих кількість метгемоглобіну в крові не перевищує 1 – 2 %. Якщо нітрати надходять в організм дорослих у надмірних, але не дуже високих дозах, концентрація метгемоглобіну збільшується незначно, оскільки метгемоглобінова редуктаза еритроцитів руйнує метгемоглобін. Це майже не позначається на стані здоров’я, проте у хворих на анемію або серцево – судинні недуги можуть посилитися прояви гіпоксії. У той же час за надходження великих кількостей нітратів і у дорослих може розвинутися гостре отруєння. (Допустима добова доза нітратів, за даними експертів ВООЗ, становить 5 мг на 1 кг маси тіла, або 350 мг для людини з масою тіла 70 кг. За концентрації нітратів у воді на рівні гігієнічного нормативу (45 мг/л) протягом доби.

 

З 3 л води в організм людини може надійти 135 мг нітратів. Гострі отруєння в дорослих спостерігалися за надходження 1 – 4 г нітратів. Доза 8 г нітратів може призвести до загибелі людини, а доза 13 – 14 г є абсолютно смертельною).

 

Але підвищений вміст нітратів у воді небезпечний для здоров’я не лише немовлят, а й дорослого населення.

 

Це пов’язано з роллю нітратів у синтезі нітрозамінів та нітрозамідів. Він відбувається внаслідок перетворення нітратів на нітрити і взаємодії останніх з аліфатичними й ароматичними амінами як у навколишньому середовищі ( у воді водойм, ґрунті, рослинах), так і в організмі людини (у травному каналі).

 

Нітрозамідам і нітрозамінам (нітрозодиметиламін, нітрозодіетиламін, нітрозодифеніламін) властива мутагенна й канцерогенна дія. Велика кількість ймовірних джерел надходження нітрозамінів, нітрозамідів і попередників нітратів у водойми господарсько-питного призначення, можливість їхнього синтезу з нітратів у воді водойм і травному каналі, висока розчинність та значна стабільність роблять питну воду одним із головних шляхів надходження нітрозамідів в організм людини. Тому підвищений вміст нітратів у воді сприяє підвищенню ризику щодо онкогенної захворюваності населення.

 

Якщо нітрати надходять в організм дорослих у надмірних, але не дуже високих дозах, концентрація метгемоглобіну збільшується незначно. Це майже не позначається на стані здоров’я, проте у хворих на анемію або серцево-судинні захворювання можуть посилитися прояви гіпоксії. Однак у немовлят та дітей, особливо першого року життя, спостерігається дефіцит ферментів, які перетворюють метгемоглобін, що призводить до його накопичення. Саме тому, що менша дитина, то тяжче перебігає хвороба.

 

Профілактика

 

Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникнення отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно дотримуватися вимог при влаштуванні колодязів та каптажів – джерел нецентралізованого питного водопостачання населення.

 

Влаштування колодязів та каптажів джерел слід здійснювати з урахуванням результатів лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води, що планується використовувати, та санітарно-епідеміологічного обстеження території розміщення цих споруд, проведеного установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

 

Результати геологічних та гідрогеологічних досліджень, лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води (за наявності) надаються до державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території та повинні містити інформацію щодо глибини залягання підземних вод, напрямку їх потоку у плані населеного пункту, орієнтовної потужності водоносного шару, можливості взаємодії з чи проектуються на сусідніх майданчиках, та з поверхневими водними об’єктами (ставок, болото, водоймище, річка тощо), а також фактичних значень показників безпечності та якості підземної води.

 

Результати санітарно-епідеміологічного обстеження території повинні містити інформацію про місцеві природні умови, характеристику території розміщення водозабору із зазначенням існуючих та потенційних джерел мікробного, паразитарного і хімічного забруднення.

 

Місця влаштування колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод. 

 

 

Територію поблизу колодязя, каптажу чи джерела треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку.

 

У радіусі 50 м від колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.

 

Забороняється влаштовувати колодязі та каптажі джерел у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.

 

Забороняється використовувати для підйому води із колодязя чи каптажу джерела громадського користування ємкості, які приносять споживачі, а також набирати воду із відра загального користування посудом, що належить споживачам.

 

Для утеплення і захисту колодязів та каптажів джерел від замерзання можна використовувати пінобетон, мати із чистої соломи, сіна, стружки тощо, але при цьому зазначений матеріал не повинен потрапляти у водозабір. Забороняється використовувати для цієї мети гній, перегній та інше.

 

Щойно побудовані колодязі та каптажі джерел можна вводити в експлуатацію лише після їх обстеження посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території та заповнення Санітарного паспорта.

 

Не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники. Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду, а саме: фасовану бутильовану столову воду.

 

Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо).

 

Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення;

 

Територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку. З обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива. За можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів.

 

Вживати аскорбінову кислоту, ретинол (віт. А, альфа-токоферол), віт. Є, танін, цистеїн, які здатні послабити негативний вплив нітратів на людський організм

 

Що ж ми можемо зробити, щоб захистити себе і своїх діточок?

 

Якщо Ви вживаєте воду з колодязя чи джерела – перевірте її на рівень нітратів. Це можна зробити в багатьох хімічних лабораторіях в тому числі в лабораторії Львівського міського відділу ДУ «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

 

Допустима концентрація нітратів у питній воді складає 50 мг/л. Дуже важливим є розташування і обладнання джерела та/або колодязя (вище по рельєфу та на достатній відстані від джерел забруднення (вбиральні, хліву, сільськогосподарських угідь, на яких застосовуються органічні та азотні добрива), наявність герметичного відмощення, кришки, регулярність чистки тощо). Зазвичай, чим глибшим є рівень джерела води – тим вона чистіша.

 

Також, важливо знати, що нітрати – це термостійкі сполуки, тобто вони не знищуються при кип’ятінні. Крім того, концентрація нітратів у воді зростає з часом (за рахунок активності нітрифікуючих бактерій), тому вживайте питну воду свіжою, а відкриті пляшки зберігайте у холоді.

 

Особливою групою ризику є немовлята, які перебувають на штучному вигодовуванні. Тому варто ще раз нагадати мамам: грудне вигодовування – найкраще для Вашої дитини! Але якщо воно виявилось неможливим – ніколи не використовуйте для приготування суміші неперевірену колодязну воду!

 

Пийте чисту воду і будьте здорові!

 

Інформація: лікар з комунальної гігієни відділення організації досліджень Мотичак Р.М.
Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Календар подій

Грудень

14.2017


AEC v1.0.4

- Засідання міської ради

- Засідання виконкому

- Інші події


Стратегія міста

Інвестору