м.Винники,вул.Галицька,20

т. (032) 2295431, 2960154 vynnyky_vykonkom@ukr.net

Історія міста

 

1-KartaВинники – одне з найдавніших містечок на Галичині, що має свою самобутню історію та звичаї. Воно розкинулося на Головному Європейському вододілі, що ділить річкові системи Балтійського та Чорного морів. В околицях міста знаходиться каскад озер та джерел. Одне з них бере свій початок у підніжжі г. Жупан і має назву «Цісарська криниця». За давніми переказами воду з нього пив цісар Франц-Йосиф І.

Вперше людина заселила околиці околиці Винник ще в часі пізнього палеоліту – приблизно 27 тисяч років тому. Процес заселення тривав тисячоліття. Тут жили носії культур: лінійно-стрічкової кераміки, маліцької, лійчастого посуду, пізньотрипільської та висоцької. З початком нової ери тут з`являються носії зубрицької культури, а в VII-VIIIст. – слов`янські поселення. 

Перша письмова згадка про місто датується 22 серпня 1352 року. Це привілей польського короля Казимира ІІІ Юрієві, Руперту та Маргариті, нащадкам львівського війта Бертольда. З тексту цієї грамоти дізнаємось, що князь Лев Данилович подарував за вірну службу війтові німецького права Бертольду маєтки поблизу Львова – млин Сільський Кут зі ставом, село Малі Винники з млином, ставом, корчмою і з околицями (хутором Підберізці).

Назва селища Малі Винники пов’язана із основним заняттям його мешканців: вирощуванням винограду і виготовленням вина. Писемні джерела подають відомості про значні насадження винограду, плантації якого простягались від схилів Замкової гори у Львові, вздовж теперішньої вулиці Личаківської і до Винник. Самі Винники, за легендами, щорічно надсилали до 100 бочок доброго вина до княжого столу.

Починаючи з XV ст. згадки про Винники стають регулярними. Власниками Винник були родина Штехерів, Грицько Кердийович, Юрій Струмило, Ванько Лагодовський, родини Тарлів та Потоцьких.

 

Перші відомості про існування укріпленого двору у Винниках відносяться до XV-XVI ст. Підтвердженням існування такої оборонної споруди є найдавніша карта міста і залишки валів. Сам замок був розташований на пагорбі (тепер територія тютюнової фабрики) з крутими схилами. Старожили і досі це місце називають “під замком”. Замок поділявся на верхній і нижній двори. У верхньому дворі знаходився палац, каплиця; у нижньому розташовувалися господарські приміщення – кліті, стайні, майстерні, про що свідчать археологічні розкопки.

У 1631 р. с. Винники, яке належало родині Лагодовських, було продано через борги разом з Підберізцями, Завадовом і Бартошовом львівському каштеляну Вацлаву Замойському, а пізніше Винники перейшли до Стефана Замойського. 17 травня 1666 року польський король Ян Казимир (1648-1668) надав Винникам магдебурзьке право і статус містечка, а також дозвіл на ярмарки на Зелені свята і св. Михайла.

На початку XVIІІ ст. Винники належали Станіславові Тарло і його дружині Маріанні Потоцькій, яке він продав 16 січня 1730 р. Станіславу Владиславу Потоцькому, брату Маріанни, воєводі Белзькому, який був бездітним. У 1732 р. Винники успадкував його племінник Франтішек-Селезій Потоцький (1700-1772) волинський і київський воєвода, коронний польний гетьман, белзький староста.

 

У 1750 р. Потоцький продав Винники і Підберізці за 400 тис. гульденів львівському єпископу-суфрагану Самуелю Гловінському. Саме він запросив до Львова монахів ордену піярів та передав їм у тимчасове користування для свого утримання маєтки у Винниках та Підберізцях. Нові зміни у житті міста наступають із приєднанням Галичини до Австрійської імперії у 1772 р. Нова влада провела значні реформи, що безперечно, позитивно вплинуло на подальший розвиток Винник.

У 1786 р. уряд поселив на землях Гловінського 32 німецькі родини з Баварії, що дало початок заснуванню німецької колонії Вайнберген і 10 німецьких родин між Підберізцями і Винниками, утворивши колонію Унтерберген. Владою було проведено земельні і адміністративну реформи, що дало можливість сприяти розвитку мануфактурного виробництва. Велику роль в подальшому розвитку Винник відіграло заснування тютюнової фабрики, яка у 1779 р. була перенесена до приміщення Винниківського замку. Фабрика стала найбільшою мануфактурою на території Галичини.

У 1908 р. через Винники прокладено залізничну вітку Львів – Підзамче – Личаків – Підгайці. В містечку окрім тютюнової фабрики діяли також кілька менших підприємств, зокрема лісопильна та столярна майстерня, броварня, ґуральня, вапнярня, цегельні, млини.
У кінці ХІХ–на початку ХХ ст. в Галичині починається духовне та культурне відродження, що знайшло своє відображення в боротьбі за незалежну Українську державу в 1918–1920 рр. Ряд мешканців міста брали участь у боротьбі за Українську державу у складі легіону УСС.

У 1896 р. у Винниках створюється відділення “Просвіти”, біля витоків якого стояв о. Гірняк, засновується український хор.

У 1913 р. читальнею було організоване відкриття пам’ятника Т. Шевченку за проектом О. Лушпинського. Цей пам’ятник належить до перших скульптурних і публічних пам’ятників Шевченкові на українських землях. Пам’ятник виконано з білого каменя-пісковця: погруддя на високому піднятті, два бічні фестони обрамлені в півколі. Святкове відкриття постаменту здійснювалося 28 вересня 1913 р. Під час українсько-польської війни 1919-20 рр. Пам’ятник було пошкоджено, відновлено йог обуло у 1925 р.

 

Свою долю із містом пов’язали видатні українці: І. Липа, митрополит Іларіон (І.Огієнко), І. Банах-Твердохліб, М. Федюк, В. Левицький, О. Любич-Парахоняк та інші.

І сьогодні Винники, маючи таке багате і різноманітне минуле з давніми традиціями, не залишаються осторонь від суспільного і культурного життя Української держави.

Гербом Винник є офіційний геральдичний символ, затверджений 17 лютого 1992 р. Він розроблений Андрієм Ґречилом та Іваном Сварником за мотивами старої печатки. Опис: у золотому полі синє гроно винограду із зеленим листком. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною.

Календар подій

Вересень

20.2017


AEC v1.0.4

- Засідання міської ради

- Засідання виконкому

- Інші події


Стратегія міста

Інвестору