м.Винники,вул.Галицька,20

т. (032) 2295431, vynnyky_vykonkom@ukr.net

02.08.2018

Голосування за номінантів “Почесний громадянин Винник” – 2018 рік

Шановні мешканці міста, з 2 по 15 серпня триватиме он-лайн голосування щодо визначення Почесного громадянина міста Винники у 2018р.  Остаточні результати голосування будуть встановлені до 23.08.2018 шляхом сумування голосів отриманих кандидатами під час он-лайн голосування та додавання голосів членів спеціальної комісії з визначення звання “Почесний громадянин міста Винники”. Нагородження переможців підсумкового голосування відбудеться 24.08.2018р.

 

 

Голосування за номінантів "Почесний громадянин Винник" - 2018 рік
  • Йосип Миколайович Годунько 63%, 62 votes
    62 votes 63%
    62 votes - 63% of all votes
  • Мирослав Михайлович Скорик 22%, 22 votes
    22 votes 22%
    22 votes - 22% of all votes
  • Марія Петрівна Криса 8%, 8 votes
    8 votes 8%
    8 votes - 8% of all votes
  • Лідія Дмитрівна Гайдар 7%, 7 votes
    7 votes 7%
    7 votes - 7% of all votes
Total Votes: 99
31.07.2018 - 15.08.2018
Voting is closed
 
Номінанти на звання 
Почесний громадянин Винник” – 2018 рік
Біографічна довідка
 

 

Йосип Миколайович Годунько народився 1940 році в с. Дрогоєві Перемишлянського повіту (Польща). Дитинство пройшло в селі Верхня Білка Пустомитівського району. Далі навчання в сільській середній школі, армія, захоплення малярством та опанування майстерності слова – поезії.

Йосип Миколайович знана і шанована у Винниках людина.  Він близько сорока років свого життя віддав роботі в освіті, працюючи вчителем та директором школи № 47. А до свого 70-річного ювілею потішив поціновувачів мистецтва новою виставкою живопису, яку експонували в Історико-краєзнавчому музеї Винник. Написані маслом картини, на яких переважно зображені квіти, змальовані з власно вирощених квітів.

Окрім цього Йосип Годунько — не тільки художник, він видав чотири поетичні збірки. Перша збірка  «Переджнив’я»  була надрукована у 1996 році. Дві наступні продовжують першу, тому дістали назву, «Жнива» (1998 р.) та Обжинки» (1999р.). Четверта — «Два Перстені». 

Наділений багатьма талантами, він не розгубив їх у рутинній буденщині, а зумів розвинутися завдяки щоденній праці, подарувати світлі мистецькі надбання винниківчанам.

 

 

 

Мирослав Михайлович СкорикГерой Українинародний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України.

Народився 13 липня 1938 року у Львові в родині українських інтелігентів. Перше знайомство з музикою отримав у сім’ї, а до систематичних занять музикою Мирослава заохотила С.Крушельницька. За її порадою, він починає вчитися у Львівській музичній школі-десятирічці.

У 1955—1960 роках студіював у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка під керівництвом професорів Станіслава Людкевича. В цей період Мирослав Михайлович проявив творчу активність – був постійним учасником засідань Студентського Наукового Товариства. Грав в студентському оркестрі, в 1963 р. організував ВІА «Веселі скрипки», для якого писав естрадні пісні. Його дипломною роботою стала кантата «Весна» на слова І. Франка. По завершенні стажувався в аспірантурі при Московській консерваторії у класі Дмитра Кабалевського, завершивши навчання 1964 року з дисертаційним дослідженням на тему «Особливості ладу музики С. Прокоф’єва», отримав науковий ступінь кандидата мистецтвознавства.

В 1964 р. створює музику до стрічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». у 1963-1966 роках викладав композицію у Львівській консерваторії, а з 1966 р. до кінця 1980-х років викладав композицію у Київській консерваторії. Тривалий час працював у США, з 1996 — в Австралії. В кінці 1990-х повернувся в Україну. З 1999 — завідувач кафедри історії української музики в НМАУ. Паралельно викладав у Львівській консерваторії.

З 2002 — художній керівник фестивалю «Київ Музик Фест». У 2005 — голова журі фестивалю «Червона рута», у 2006—2010 роках — співголова Національної спілки композиторів України. У квітні 2011 року був призначений художнім керівником Київської опери, на цій посаді працював до 2016 року.

У 2016 році підтримав ініціативу мистецького проекту «Львівська філармонія у Винниках». В 2017 році іменем М.М. Скорика названо концертно-глядацький зал в СЗШ № 29 у м. Винники.

Твори Мирослава Скорика регулярно виконуються в Україні, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, США, Канаді, Австралії. Часто композитор виступає як диригент і піаніст із виконанням власних творів.

 

 

 

Лідія Дмитрівна Гайдар (*1928) – Народилася в місті Красноград Харківської області в родині колгоспників. В 1951 році закінчила філологічний факультет Харківського Державного Університету ім. М. Горького за спеціальністю українська мова та література. Від тоді розпочинає педагогічну діяльність в середніх школах Харківської та Львівської областей. У 1952 році одружилася з військовослужбовцем. У 1954 році переїжджає з сім’єю до м. Винники. З 1955 року працює завучем Винниківської школи № 47, а з 1967 року організатором позакласної та позашкільної роботи. З 1977 до 1988 року працює вихователем школи-інтернат № 9 м. Винники. У 1985 році нагороджена медаллю «Ветеран праці». З 1990 по 1991 працює редактором Львівського підприємства кінематографістів. Виховала двох дочок, двох онучок та двох правнучок. Гайдар Л. Д. користувалась заслуженим авторитетом у колі колег, своїх учнів та їх батьків.

«Я горда за своїх колег, вчителів м. Винник, які своїми знаннями і працею допомогли сотням випускників винниківських шкіл одержати освіту, здобути гарні професії, зайняти високі посади і бути хорошими людьми».

Л. Гайдар 

38036901_2069554859928587_5470308628676214784_n

 

 

Марія Петрівна Криса (*1928) – Народилася у селі Чижиків, що поблизу Винник. Через війну змогла закінчити лише 6 класів середньої школи. А через важку ситуацію в сім’ї: брат загинув на війні, старшу сестру забрали в Німеччину на роботу – переїжджає до Винник і працює на Тютюновій фабриці (близько 6 років) після цього влаштувалась на Швейну фабрику. Двічі на тиждень їздила до села Чижиків, щоб допомогти матері та малому племіннику, якого виховувала від народження.

П. Марія у Винниках відома тим, що багато років випікає надзвичайно смачні пляцки та весільні короваї. Найбільше весільне замовлення, яке було в п. Марії – це більше 50 пляцків, які сама пекла, перекладала та оздоблювала різноманітними візерунками і всі були різними, несхожими один та іншого. Має багато зошитів з рецептами, якими обмінювалася з винниківськими газдинями, у них теж позичала переписи смаколиків. Короваї почала пекти, бо ніяк не пам’ятала рецептів, постійно треба було підглядати до зошитів, а у короваю все простіше. Проте пляцки виходили дуже добрими. Всі замовлення короваїв п. Марія записувала до зошитів, тому має декілька списаних з майже усіма замовниками весільних короваїв. А їх було чимало, адже короваї п. Марії – це витвір мистецтва, там: і пташки, і грибочки, і коралі, зірочки, сердечка – все виготовлене з прісного тіста.

У 2007 та 2008 роках на Святі хліба у Львові отримала відзнаку та Диплом за збереження та підтримку давніх українських традицій хлібопекарства, організованого Гільдією приватних пекарів та кондитерів Львівської області.

Марія Криса була учасником церковного хору, адже ще з дитинства мала гарний голос та навчилась українських пісень. Брала участь у споруджені Храму Володимира та Ольги у місті Винники.

А ще пані Марія є чудовою майстринею з вишивання. Рушники, скатертини, сорочки надзвичайно барвисті, адже майстриня вкладає у них свою душу. Один обрус вишивала для церкви, спочатку він був в церкві Воскресіння, а зараз в церкві Володимира та Ольги у м. Винники. Маючи найкращі думки та наміри, співаючи українських пісень – вишиванка стає безцінним оберегом.

 

 

Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Календар подій

Серпень

17.2018


AEC v1.0.4

- Засідання міської ради

- Засідання виконкому

- Інші події


Стратегія міста

Інвестору